Перший у світі музей, присвячений історії однієї вулиці. Два невеликі зали в самому серці Андріївського узвозу вміщують понад тисячу років його історії – і понад 350 посмертних масок видатних людей світу.

Чому варто відвідати

  • Єдиний у світі музей, присвячений історії однієї вулиці – легендарного Андріївського узвозу від апостола Андрія до сьогодення
  • Понад 350 посмертних масок: Шевченко, Леся Українка, Петлюра, Коновалець, Гоголь, Данте, Ататюрк – одна з найбільших збірок Європи
  • Замість нудних вітрин – відтворені інтер'єри кімнат, крамниць і майстерень Києва кінця XIX – початку XX століття
  • Особисті речі Булгакова та прототипів його київських героїв – лікарів і викладачів, які жили поруч на узвозі
  • Окремі стенди про «жовті квитки» і борделі узвозу XIX століття – історія, яку інші музеї обходять
  • Мініатюрний музей у центрі узвозу: перший український номінант Європейського музейного форуму під егідою Ради Європи

Важливо для відвідувачів

Працює щодня без вихідних
Музей відкритий щодня, з понеділка по неділю, з 12:00 до 19:00.
Вхідний квиток – 200 грн
Повний квиток коштує 200 грн, пільговий – 100 грн.
Пільговий квиток – з документом
Тариф 100 грн діє для школярів, студентів і пенсіонерів. Відповідний документ показують у касі музею.
Каса – на місці
Квитки продаються в касі музею. Онлайн-продажу власного квитка музей поки не має.
Виставки змінюються
Крім постійної експозиції, у виставковому залі працюють тимчасові проєкти – історичні, документальні та художні. Виставка посмертних масок відкрита для огляду з червня 2026 року.
Екскурсія – за домовленістю
Музей проводить екскурсії залами, зокрема тематичні про історію та легенди узвозу. Вартість і мову екскурсії уточнюйте заздалегідь за телефоном.

Головна сенсація музею зараз – колекція посмертних масок, яку музейники збирають із 2002 року і яка входить до трійки найбільших у світі поряд із німецькою та американською. Тут поруч стоять Тарас Шевченко, Леся Українка, Симон Петлюра, Євген Коновалець, Микола Гоголь, Марія Заньковецька, Михайло Старицький – і Данте, Кемаль Ататюрк, Володимир Висоцький, Дмитро Шостакович. Кожна маска має власний детективний сюжет: маска Лесі Українки десятиліттями вважалася «маскою невідомої жінки» і зберігалася в діаспорі, поки експертиза не встановила, кому належить обличчя; маску англійського органіста Волтера Перрота музей викупив на eBay; маску Шостаковича передала донька скульптора, який її знімав. Постійна експозиція побудована не як вітрини з підписами, а як відтворені інтер'єри кімнат, крамниць і майстерень Києва кінця XIX – початку XX століття. Кожен будинок Андріївського узвозу представлений речами людей, які там реально жили: художників Фотія Красицького, Григорія Дядченка, Івана Макушенка, скульпторів Федора Балавенського та Івана Кавалерідзе, письменника Григора Тютюнника, професорів Київської духовної академії, лікарів – і водночас кравців, шинкарів, звичайних міщан Подолу. Окремий сюжет – Михайло Булгаков, який жив на узвозі в будинку №13. Музей зібрав не лише його особисті речі, а й речі прототипів – лікарів і викладачів, з яких письменник списував своїх київських героїв. Кілька вітрин присвячено Андріївській церкві та Замку Річарда Левове Серце з його легендою про привидів: цей будинок ще на початку XX століття притягував київських митців, і музей володіє унікальною збіркою їхніх робіт. Експозиція не обходить і незручні теми. Окремі стенди розповідають, що в XIX столітті Андріївський узвіз офіційно належав до вулиць із домами розпусти: тут показують медичні картки тогочасних дівчат – «жовті квитки», правила утримання таких закладів і міські укази, якими борделі згодом виселили з узвозу на околиці після скарг духовенства. Є й веселіший блок – атмосфера комедії «За двома зайцями», події якої розгортаються саме тут, біля Андріївської церкви. Музей заснувало творче об'єднання «Майстер» у 1991 році, спершу він працював у будинку №22-Б, а в грудні 1998-го переїхав до сучасного приміщення на початку узвозу. У 2002 році став номінантом Європейського музейного форуму під егідою Ради Європи – першим і на той час єдиним українським музеєм на цьому конкурсі. У виставковому залі регулярно змінюються тимчасові історичні, художні та документальні проєкти, тож повторний візит майже завжди означає новий матеріал.

Екскурсії, які сюди ведуть