Одна з лише 19 споруд княжої доби, що збереглися в Україні, і водночас місце, де юний Михайло Врубель почав шлях до слави: тут він розписував ікони й фрески за кілька років до своїх найвідоміших київських робіт. На стінах храму досі видно оригінальний живопис XII століття – рідкість навіть для Києва.

Чому варто відвідати

  • Одна з лише 19 архітектурних споруд княжої доби, що збереглися на території сучасної України
  • Оригінальні фрески XII століття, розчищені реставраторами з-під пізніших записів XIX століття
  • Ранні роботи Михайла Врубеля – ікони й фрески ангелів, написані ще до його найвідоміших творів
  • Одноярусний мармуровий іконостас спроєктували навмисно низьким, щоб не закривати давні розписи
  • Перша документальна згадка про храм датована 1179 роком – йому вже понад 800 років
  • Поєднання давньоруської архітектурної основи з пишним українським бароко фасаду XVIII століття

Важливо для відвідувачів

Вартість квитків
Вхідний квиток до музею – 150 грн, пільговий – 70 грн.
Музейна карта на 7 днів
Музейна карта (500 грн, пільгова – 300 грн) діє протягом 7 днів і включає також територію Софійського музею, собор, Будинок митрополита та Золоті ворота – вигідно, якщо плануєте відвідати кілька пам'яток заповідника.
Графік роботи
Музей працює щодня, крім середи, з 10:00 до 18:00 (каса та вхід – до 17:30). Середа – вихідний.
Розташування – не в центрі
На відміну від Софійського собору чи Золотих воріт, церква розташована далі від центру – у Шевченківському районі, поблизу проспекту Олени Теліги. Найближче метро – «Дорогожичі» або «Петрівка», далі тролейбусом №27 чи №30 до зупинки «Музей «Кирилівська церква».
Фото- і відеозйомка урочистих подій
Зйомка в інтер'єрі церкви під час урочистих і святкових подій – 1500 грн за годину за один технічний засіб.
Концерти в Кирилівській церкві
У храмі періодично проводять культурно-мистецькі заходи «Концерти в Кирилівській церкві» – вхідний квиток на подію включає вхід на територію.

Церкву заклав у 1140-х роках великий київський князь Всеволод II Ольгович як родовий монастирський храм, присвячений святому Кирилу Александрійському. Перша документальна згадка про неї датована 1179 роком. Це один із храмів, зведених у період, коли Давньоруська держава розпадалася на самостійні князівства – кожне будувало власні духовні центри. Після пожежі 1734 року церкву значно перебудували: у 1740–1760-х роках архітектор Іван Григорович-Барський додав ліпний декор фасадів і пишний бароковий фронтон із заходу, звів дзвіницю, трапезну та браму (не збереглися). Так храм отримав своє нинішнє поєднання давньоруської основи з українським бароко зовні. У 1880-х роках за проєктом мистецтвознавця Адріана Прахова в церкві провели масштабну реставрацію розписів. Прахов свідомо спроєктував новий мармуровий іконостас одноярусним, аби він не закривав давні фрески XII століття. До розписів долучився молодий Михайло Врубель – він написав кілька ікон для іконостаса та фрески на хорах, зокрема образи ангелів, які сам художник високо цінував у листах до Прахова. У 1929 році церкву закрили як діючий храм і оголосили музеєм-заповідником, після чого тут провели масштабні архітектурно-археологічні дослідження. У 1970-х реставратори під керівництвом П. Редька розчистили частину фресок XII століття з-під пізніших записів XIX століття. З 1965 року памʼятка входить до складу Національного заповідника «Софія Київська».