Найдавніший монастир Русі, заснований у 1051 році як печерна обитель на пагорбах правого берега Дніпра. Сьогодні це архітектурний ансамбль XVIII століття, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО і одне з найважливіших духовних та історичних місць України. У 2026 році Лавра відзначає 975-річчя.

Чому варто відвідати

  • Найдавніший монастир Русі, заснований у 1051 році – у 2026 році відзначає 975-річчя своєї історії
  • Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з унікальним бароковим ансамблем XVIII століття
  • Ближні й Дальні печери – ті самі, з яких у XI столітті почалася історія монастиря
  • Велика лаврська дзвіниця заввишки 96,5 метра – одна з найвищих дзвіниць у світі з панорамою на Київ
  • Троїцька надбрамна церква 1106–1108 років – одна з найстаріших збережених споруд домонгольської Русі
  • Успенський собор, зруйнований вибухом 1941 року і відбудований заново на початку 2000-х

Важливо для відвідувачів

Вартість квитків
Загальний квиток (вхід на територію та всі відкриті експозиційні об'єкти в день відвідування) – 260 грн, пільговий для школярів, студентів і пенсіонерів України – 130 грн. Вечірній прогулянковий квиток з 16:00 (територія, храм преподобних Антонія і Феодосія з Трапезною палатою, перший і третій яруси Дзвіниці) – 50 грн.
Хто проходить безкоштовно
Для військовослужбовців ЗСУ, учасників бойових дій та дітей дошкільного віку вхід зазвичай безкоштовний.
Графік роботи
Заповідник працює щодня з 9:00 до 17:00, без вихідних. Вечірній прогулянковий квиток діє з 16:00.
Заповідник працює щодня
Вихідних днів немає. У суботу та неділю відвідувачів традиційно більше. Релігійні свята можуть вносити зміни у графік доступу до окремих храмів через урочисті літургії.
Дрес-код обов'язковий
Це діючий монастир: жінкам варто покрити голову хусткою і бути у спідниці нижче колін або неприлеглих штанах, чоловікам – у довгих штанах. Шорти, майки та відкритий одяг не допускаються.
Печери – лише групами за записом
Нижня лавра доступна лише в складі організованих маршрутів до печер. Ближні печери – із середи по неділю, у складі груп за попереднім записом. Під час повітряної тривоги відвідування печер припиняється, зйомка зі спалахом заборонена.
Музеї на території – окремі квитки
Музей мікромініатюр Миколи Сядристого та Музей історичних коштовностей України розташовані на території Лаври, але не входять до структури заповідника напряму – на них потрібні окремі квитки.
Як дістатися
Найближче метро – «Арсенальна». Від виходу пішки вулицею Лаврською близько 15–20 хвилин, повз парк Вічної Слави. Автобус №24 (від Залізничного вокзалу через Хрещатик), тролейбус №38 (від «Видубичів»), маршрутки №470, №520 – зупинка «Києво-Печерська лавра».

Монастир заклали ченці Антоній і Феодосій Печерські у середині XI століття – вони викопали перші печери в пагорбі над Дніпром, звідки й пішла назва «Печерська». Нинішній бароковий вигляд ансамбль отримав переважно у XVIII столітті, після масштабної пожежі, яка знищила більшість попередніх споруд. Головний вхід – через Троїцьку надбрамну церкву 1106–1108 років, одну з найстаріших повністю збережених памʼяток домонгольської архітектури Русі. Комплекс умовно ділиться на Верхню Лавру, де зосереджені основні храми й музейні експозиції, та Нижню Лавру з Ближніми й Дальніми печерами – тими самими, з яких почалася історія монастиря. Успенський собор, головний храм Лаври, зруйнували вибухом у 1941 році; його відбудували заново на початку 2000-х років. На території працює Велика лаврська дзвіниця заввишки 96,5 метра – одна з найвищих дзвіниць світу, з якої відкривається панорама на весь історичний центр Києва та Дніпро. Крім церковних споруд, у межах заповідника діють кілька музеїв, зокрема Музей мікромініатюр Миколи Сядристого та Музей історичних коштовностей України – вони не входять до структури заповідника напряму і потребують окремих квитків. Оскільки Лавра – діючий монастирський комплекс, тут діє дрес-код: жінкам варто покрити голову хусткою і бути у спідниці нижче колін або неприлеглих штанах, чоловікам – у довгих штанах. Відвідування в шортах, майках чи відкритому одязі не дозволене.