Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 2
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 3
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 4
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 5
Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКОНаціональний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 2Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 3Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 4Національний заповідник «Києво-Печерська лавра». Печерний монастир 1051 року і об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО — фото 5

Найдавніший монастир Русі, заснований у 1051 році як печерна обитель на пагорбах правого берега Дніпра. Сьогодні це архітектурний ансамбль XVIII століття, об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО і одне з найважливіших духовних та історичних місць України. У 2026 році Лавра відзначає 975-річчя.

Чому варто відвідати

Найдавніший монастир Русі, заснований у 1051 році — у 2026 році відзначає 975-річчя своєї історії
Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО з унікальним бароковим ансамблем XVIII століття
Ближні й Дальні печери — ті самі, з яких у XI столітті почалася історія монастиря
Велика лаврська дзвіниця заввишки 96,5 метра — одна з найвищих дзвіниць у світі з панорамою на Київ
Троїцька надбрамна церква 1106–1108 років — одна з найстаріших збережених споруд домонгольської Русі
Успенський собор, зруйнований вибухом 1941 року і відбудований заново на початку 2000-х

Важливо для відвідувачів

Два рівні вхідного квитка
Вхідний квиток на територію (доступ до 3-го ярусу дзвіниці, церкви преподобних Антонія і Феодосія з Трапезною палатою, Успенського собору) — 100 грн, пільговий — 50 грн. Загальний квиток (з розширеним доступом на дзвіницю) — 200 грн, пільговий — 100 грн.
Хто проходить безкоштовно
Для військовослужбовців ЗСУ, учасників бойових дій та дітей дошкільного віку вхід зазвичай безкоштовний.
Графік роботи
Територія заповідника: 09:00–18:00, каси зачиняються на 30–60 хвилин раніше. Велика лаврська дзвіниця: 10:00–17:30. Експозиційні об'єкти й музеї: 09:00–17:30. Ближні та Дальні печери відкриваються раніше, приблизно з 08:30, і зачиняються о 16:00.
Заповідник працює щодня
Вихідних днів немає. У суботу та неділю відвідувачів традиційно більше. Релігійні свята можуть вносити зміни у графік доступу до окремих храмів через урочисті літургії.
Дрес-код обов'язковий
Це діючий монастир: жінкам варто покрити голову хусткою і бути у спідниці нижче колін або неприлеглих штанах, чоловікам — у довгих штанах. Шорти, майки та відкритий одяг не допускаються.
У печерах зйомка заборонена
Фото- та відеозйомка у печерах зазвичай заборонена. У печерах вузькі проходи та специфічний прохолодний мікроклімат цілий рік — варто враховувати це, якщо є клаустрофобія.
Музеї на території — окремі квитки
Музей мікромініатюр Миколи Сядристого та Музей історичних коштовностей України розташовані на території Лаври, але не входять до структури заповідника напряму — на них потрібні окремі квитки.
Як дістатися
Найближче метро — «Арсенальна». Від виходу пішки вулицею Лаврською близько 15–20 хвилин, повз парк Вічної Слави. Автобус №24 (від Залізничного вокзалу через Хрещатик), тролейбус №38 (від «Видубичів»), маршрутки №470, №520 — зупинка «Києво-Печерська лавра».