Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна. Найстаріший сад Києва: 30-метровий кліматрон, 200-річна пальма і понад 9 000 видів рослин

Квіти біля скляного кліматрона в ботанічному саду імені Фоміна
Кактуси в оранжереї ботанічного саду імені Фоміна
Весняна алея з квітучими деревами в ботанічному саду імені Фоміна
Осінній куточок ботанічного саду імені Фоміна з лавками
Рожеві рододендрони біля оранжереї саду імені Фоміна
Квіти біля скляного кліматрона в ботанічному саду імені ФомінаКактуси в оранжереї ботанічного саду імені ФомінаВесняна алея з квітучими деревами в ботанічному саду імені ФомінаОсінній куточок ботанічного саду імені Фоміна з лавкамиРожеві рододендрони біля оранжереї саду імені Фоміна

Найстаріший ботанічний сад Києва, заснований у 1839 році за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Паркова частина відкрита для вільного відвідування, а в наукову з оранжереями можна потрапити лише з екскурсоводом.

Чому варто відвідати

  • Найстаріший ботанічний сад Києва: перші посадки зробили у 1839 році за проєктом архітектора Беретті
  • Кліматрон заввишки 30 метрів – на момент побудови найвища оранжерея такого типу в Європі
  • Пальма Лівістона віком понад 200 років: найстаріша й найвища в Україні, квітує в лютому
  • Понад дев'ять тисяч видів рослин – від арктичних до тропічних, дві колекції мають статус Національного надбання
  • Саме тут Сергій Навашин відкрив подвійне запліднення рослин, і ці дерева досі ростуть у саду
  • Сад магнолій, рододендрони й альпінарій просто в центрі міста, поруч із метро «Університет»

Важливо для відвідувачів

Дві частини саду – різні правила
Паркова частина відкрита для вільного відвідування, вхід до неї безкоштовний. Наукова частина з оранжереями – платна і тільки в супроводі екскурсовода: заходити туди самостійно заборонено.
Вхід до наукової частини
Вхід до наукової частини – з вул. Симона Петлюри, 1, металеві ворота. Екскурсовод зустрічає відвідувачів біля воріт. Найближче метро – «Університет». Майданчик з продажу рослин має окремий вхід – на перетині вулиць Гетьмана Павла Скоропадського й Назарівської.
Екскурсії щодня, крім понеділка
Без попереднього запису екскурсії стартують об 11:00, 12:00 і 14:00. Групам від 10 до 20 осіб – о 10:00 і 15:00 за попереднім записом. Перерва з 13:00 до 14:00. Понеділок – вихідний.
Квиток – 150 грн, дитячий – 75 грн
Вартість екскурсії до наукової частини: 150 грн для дорослих, 75 грн для дітей до 14 років. Діти до шести років – безкоштовно. Для компанії від одного до пʼяти дорослих діє фіксована вартість 600 грн, яку розподіляють на всіх присутніх.
Хто проходить безкоштовно
Безкоштовно – діти до шести років та учасники бойових дій при пред'явленні відповідного документа. Для студентів і співробітників Київського національного університету імені Тараса Шевченка екскурсії безкоштовні за попереднім узгодженням з адміністрацією.
Тематика екскурсій
Оглядова екскурсія оранжерейним комплексом – тропічні, субтропічні, реліктові та рідкісні рослини (група до 20 осіб). У вівторок і четвер об 11:00 – окрема екскурсія до оранжерей сукулентних рослин (група до 10 осіб). Є також екскурсія відкритим ґрунтом до колекцій деревних рослин – час уточнюють за телефоном.
Комерційна фото- і кінозйомка – окремо
Фотозйомка протягом 60 хвилин коштує 1 500 грн, кінозйомка – 3 000 грн. Це окрема послуга, не входить у вартість екскурсії.
Під час повітряної тривоги
Відвідування території під час повітряної тривоги заборонено.
Коли приходити за цвітінням
Пальма Лівістона в кліматроні квітує у другій половині зими, найчастіше на початку лютого, приблизно три тижні. Магнолії й рододендрони в парковій частині – навесні. Улітку 2026 року до Дня Києва сад уперше відкривав для вільної прогулянки й частину наукової території, тому варто слідкувати за анонсами в Instagram.
Рельєф і взуття
Сад розкинутий на 22,5 гектара з ярами й крутими схилами, перепад висот майже 40 метрів. Варто взути зручне взуття, з коляскою частина маршрутів буде складною.

Головне, за чим сюди йдуть по квиток, – оранжерейний комплекс у науковій частині саду. Це 30-метровий кліматрон, який на момент побудови був найвищою оранжереєю такого типу в Європі: три старі 16-метрові оранжереї розібрали й на їхньому місці звели одну висотну. Поруч – купольна оранжерея заввишки 18 метрів, комплекс оранжерей водних рослин і окремі оранжереї сукулентів. Усередині кліматрону росте головна зірка саду – австралійська пальма Лівістона, найстаріша й найвища в Україні. Їй понад двісті років, висота близько тридцяти метрів, а привезли її ще у 1834 році з Кременця. Пальма квітує у другій половині зими, зазвичай близько трьох тижнів, і кожне її цвітіння стає окремою київською новиною. У 2021 році на фасаді будинку навпроти саду встановили бронзову мініскульптуру на її честь – це перший у Києві «монумент» рослині. Загалом у саду понад дев'ять тисяч видів, форм і сортів рослин – від арктичних до тропічних і пустельних. Дві колекції мають офіційний статус Національного надбання України: тропічні та субтропічні рослини захищеного ґрунту (з 2015 року) і деревні рослини відкритого ґрунту (з 2021 року). У дендрарії – 2234 таксони, серед них понад двісті раритетних видів, і майже 150 із них занесені до Світової Червоної книги. Паркова частина – це вільний вхід і 22,5 гектара з дуже нерівним рельєфом: сад порізаний ярами й схилами, перепад висот майже 40 метрів. Тут Сад магнолій, колекції рододендронів, бузку, шипшин, кизильника, таволги, хвойних і спорових рослин, альпінарій, формовий плодовий сад і партер. Навесні саме сюди приходять дивитися на цвітіння магнолій. У парковій частині також кілька окремих обʼєктів: пам'ятник корейському поетові Кім Со Волю, скульптурна композиція «Ворота душі – діалог Тараса Шевченка і Ду Фу» у формі двох розкритих книг, «Поетична галявина», скульптура «Навала» й альтанка «Діалог», змайстрована з перероблених пластикових кришечок і оснащена сонячною батареєю та Wi-Fi. Історія саду тримається на людях, які ним керували. Перші посадки зробив Рудольф Траутфеттер 22 травня 1839 року – цей день і вважається датою заснування. Основою колекції стали рослини, перевезені з розформованого Кременецького ліцею. У 1894–1914 роках садом керував Сергій Навашин, який саме тут відкрив подвійне запліднення у рослин – відкриття світового рівня, що потрапило в усі підручники ботаніки; дерева, з яких він і його учні брали матеріал, досі ростуть у саду. З 1914 року й до смерті у 1935-му садом керував академік Олександр Фомін, чиє імʼя сад носить із того ж 1935 року. У 1960-му сад оголосили пам'яткою садово-паркової архітектури, у 1983-му – заповідним обʼєктом. Ще один окремий обʼєкт – Музей історії Ботанічного саду з приблизно десятьма тисячами експонатів у фондах. А на території працює майданчик з продажу рослин, вирощених у саду: хвойні й листяні дерева, декоративні кущі, багаторічники, а також тропічні рослини – алое, фікуси, гавортії.